Effectiveness of Inclusive Physical Education Classes on the Ability to Perform Rhythmic Activities of Students with Disabilities

Оксана Блавт

doi:10.17309/jltm.2023.4.03

Автор(и)

Оксана Блавт Національний університет «Львівський політехніка» https://orcid.org/0000-0001-5526-9339

DOI:

https://doi.org/10.17309/jltm.2023.4.03

Ключові слова:

інклюзія, фізичне виховання, студент з особливими освітніми проблемами, здоров’я, здібність до ритмічної діяльності, програма

Анотація

Проблема організації інклюзивного фізичного виховання у вищій школі вимагає комплексного вивчення показників впливу фізичного виховання на кореляцію порушення в організмі, зумовлених наявністю соматичного захворювання.

Мета статті – виявити ефективність впливу занять інклюзивного фізичного виховання на здібність до ритмічної діяльності та стан здоров’я студентів з особливими освітніми проблемами у процесі реалізації диференційованої програми ФВ.

Матеріали та методи. У експерименті взяли участь 30 студентів Національного університету «Львівська політехніка» з особливими освітніми потребами, у рівній кількості хлопців та дівчат. Для визначення ефективності диференційованої програми інклюзивного фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями використано педагогічне тестування.

Результати. Підсумками експерименту установлено, що застосування розробленої диференційованої програми фізичного виховання для студентів з особливими освітніми проблемами уможливило покращення впродовж періоду експерименту рівня здібності до ритмічної діяльності. Установлено, що реалізація передбаченого диференційованою програмою змісту тестового контролю у ході фізичного виховання студентів з особливими освітніми проблемами забезпечує позитивний ефект (на рівні р<0,05) у вирішенні поставлених завдань, про що свідчать результати тестування У підсумку, середні значення, з якими корелює рівень фізичного здоров’я, із таких, відповідали «низькому» рівню, перейшли у діапазон значень, які відповідають «нижчому за середній» (72,4 %), у інших показники фізичного здоров’я відзначалися тенденцією до поліпшення.

Висновки. Визначено, що особлива роль у контексті розв’язанні питання інклюзивного навчання у закладах вищої освіти відводиться фізичному вихованню, яке скероване на усунення наявних негативних тенденцій у фізичному розвитку та здоров'ї студентів з особливими освітніми проблемами. Аналіз підсумкових даних наприкінці експерименту свідчать на користь упроваджених розробок педагогічних дій, що доводить необхідність впровадження нововведень, принципово нових підходів до формування програм інклюзивного фізичного виховання на основі диференційованого підходу/ Досліджено, що упровадження диференційованої програми забезпечує формування і вдосконалення рухових функцій, так от як здібності до ритмічної діяльності студентів з особливими освітніми проблемами, а, відтак, забезпечує певною мірою покращання стану фізичного здоров’я.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Оксана Блавт, Національний університет «Львівський політехніка»

кафедра фізичного виховання,
вул. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна
oksanablavt@ukr.net

Посилання

Bondar, K. M. (2019). Theory and practice of inclusive education. Project “Support for inclusive education in Kryvyi Rih”. Publishing house FO-P Cherniavskyi D.O. [in Ukrainian].

Ainscow, M. (2020). Promoting inclusion and equity in education: Lessons from international experiences. Nordic Journal of Studies in Educational Policy, 6(1). 7-16. DOI: https://doi.org/10.1080/20020317.2020.1729587

Baglieri, S., & Bacon, J. (2020). Disability Studies in Education and Inclusive Education. Oxford Research Encyclopedia of Education. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1245 DOI: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1245

Lidor, B. R., & Hutzler, Y. (2019). Including Students with Disabilities in a PE. Teacher Preparation Program: An Institutional Perspective. ResearchGate, 1-19. https://doi.org/10.5772/intechopen.85268 DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.85268

Overton, H., Wrench, А., Garrett, R. (2016). Pedagogies for inclusion of junior primary students with disabilities in PE. PE and Sport Pedagogy, 22(4), 414-426. https://doi.org/10.1080/17408989.2016.1176134 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2016.1176134

Block, M. E., & Obrusnikova, I. (2007). Inclusion in PE: a review of the literature from 1995-2005. Adapt. Phys. Activity Q., 24, 103-124. https://doi.org/:10.1123/apaq.24.2.103 DOI: https://doi.org/10.1123/apaq.24.2.103

Morley, D., Bailey, R., Tan, J., & Cooke, B. (2005). Inclusive PE: teachers’ views of including pupils with disabilities and/or disabilities in PE. Eur. Phys. Educ. Rev., 11, 84-107. https://doi.org/: 10.1177/1356336X05049826 DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X05049826

Tant, M., & Watelain, E. (2016). Forty years later, a systematic literature review on inclusion in PE (1975-2015): a teacher perspective. Educ. Res. Rev, 19, 1-17. https://doi.org/:10.1016/j.edurev.2016.04.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2016.04.002

Udych, Yu. Z. (2018). Formation of subject-spatial environment of inclusive educational environment. Pedagogical Press, 1(85), 85-96 (in Ukrainian).

Smith, A. (2004). The Inclusion of Pupils with Special Educational Needs in Secondary School PE. PE and Sport Pedagogy, 9(1), 37-54. https://doi.org/:10.1080/1740898042000208115 DOI: https://doi.org/10.1080/1740898042000208115

Barboza, C. F. S., Ramos, A. S. L., Abreu, P. A., & Castro, H. C. (2019). PE: Adaptations and Benefits for Deaf Students. Creative Education, 10(4). https://doi.org/10.4236/ce.2019.104053 DOI: https://doi.org/10.4236/ce.2019.104053

Fiorini, M. L. S., & Manzini, E. J. (2018). Strategies of PE Teachers to Promote the Participation of Students with Hearing Impairment in Classrooms. Revista Brasileira de Educacao Especial, 24, 183-198.. https://doi.org/10.1590/s1413-65382418000200003 DOI: https://doi.org/10.1590/s1413-65382418000200003

Bertills, K., Granlund, M., Dahlström, Ö., & Augustine, L. (2018b). Relationships between PE teaching and student self-efficacy, aptitude to participate in PE and functional skills: with a special focus on students with disabilities. Phys. Educ. Sport Pedag., 23, 387-401. https://doi.org/10.1080/17408989.2018.1441394 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2018.1441394

Ruscitti, R. J., Thomas, S. G., & Bentley, D. C. (2017). The experiences of students without disabilities in inclusive PE classrooms: a review of literature. Asia-Pacific Journal of Health, Sport and PE, 8(3), 245-257. https://doi.org/10.1080/18377122.2017.1345286 DOI: https://doi.org/10.1080/18377122.2017.1345286

Blavt, O. (2022). Individualization of the educational process of inclusive PE of students with disabilities. Journal of Learning Theory and Methodology, 3(2), 65-70. https://doi.org/: 10.17309/jltm.2022.2.03 DOI: https://doi.org/10.17309/jltm.2022.2.03

Iedynak, G., Galamandjuk, L., Ivashchenko, V., Stasjuk, I., Guska, M., Prozar, M., Mazur, V., Sliusarchuk, V. (2017). Psychosocial aspects of improving physical activity of children with chronic diseases. Journal of PE and Sport, 17(3), 1186-1891. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03183 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03183

Adilson, S., Castro, F., Babu, A. L., White, M., Castle, C. M. (2006) The school inclusion of students with special educational needs: physical disability. Department of special education. Brasília: Ministry of education. Available in: http: portal.mec.gov.br/seesp/arquivos/pdf/deffisica

Gorla, J. I., & Araujo, P. F. (2007). Motor Skills Assessment and Adapted PE: KTK Test for the Mentally Handicapped. Sao Paulo: Phorte.

Ma, Y., Wang, L., Li, М., & Wang, Т. (2020). Meta-analysis of the effects of exercise programs in improving the balance ability of children with intellectual disabilities. Journal of Intellectual & Developmental Disability, 45(2), 144-154. https://doi.org/10.3109/13668250.2019.1632040 DOI: https://doi.org/10.3109/13668250.2019.1632040

Golle, К., & Rymarcewicz, Т. (2021). Diagnostik und Training von Koordination und Beweglichkeit Pädiatrische Sportmedizin. Springer, Berlin, Heidelberg, 6. 91-103. https://doi.org/10.1007/978-3-662-61588-1_8 (in German). DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-61588-1_8

Hirtz, P. (1985). Koordinative Fahigkeiten im Schulsport. Berlin: Volk und Wissen (in German).

Hryban, V. G. (2008). Valeology: a textbook for university students. K.: Center of Educational Literature (in Ukrainian).

Oliver, I., Baker, C., Cordier, J., Thomann, G., & Nougier, V. (2015). Cognitive and motor aspects of a coincidence-timing task in cerebral palsy children. Neuroscience Letters, 602, 33-37. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2015.06.043 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2015.06.043

Koryahin, V., Blavt, O., Bakhmat, N., Guska, M., Ludovyk, T., Prozar, M., Bodnar, A., Kravets, S., & Bezgrebelnaya, E. (2019). Differentiated correction of attention abilities of students with chronic diseases during PE. Journal of PE and Sport, 19(2), 293-298. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s2044 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s2044

Blavt, О., Andreev, S., Lishchuk, V., & Stepankov, S. (2022). Regulation of sensory response students with disabilities of universities the process of inclusive PE. Bulletin of Kamyanets-Podilskyi Ivan Ogiienko National University. PE, sports and human health, 26, 123-128. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2022-26.123-128 DOI: https://doi.org/10.32626/2309-8082.2022-26.123-128

Serbetar, I. (2014). The Role of Dynamic Systems in Motor Development Research: Just a Metaphor or a Notable Reality? Annales Kinesiologiae, 5, 113-121.

Zwierzchowska, A., Gawlik, K., & Grabara, M. (2004). Energetic and Coordination Abilities of Deaf Children. Journal of Human Kinetics, 11, 83-92.

Schielke, Е. (1989). Koordinative Faehigkeiten – Ontogenese und Beeinflussungsmoeglichkeiten im juengeren Erwachsenenalter. Theorie und Praxis der Körperkultur, 38(2). 64–67. [in German].

Ivashchenko, O. & Khudolii, O. (2016). Methodological approaches to pedagogical control in the process of PE of girls 12-14 years old. Physical Education Theory and Methodology, 16(4), 13-24. https://doi.org/10.17309/tmfv.2016.4.1175 (in Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2016.4.1175

Dietz, V. (2002). Proprioception and locomotor disorders. Nat Rev Neurosci, 3, 781–790. DOI: https://doi.org/10.1038/nrn939

Winnick, J., & Por-retta, D.L. (eds.). (2017). Adapted PE and sport. Human Kinetics. Champaign IL.