Розроблення та валідація КомікСІМ з теми вулканічної активності з інструментом оцінювання, узгодженим із ПІЗА
DOI:
https://doi.org/10.17309/jltm.2026.7.2.05Ключові слова:
ComicSIM, стратегічний інтервенційний матеріал, PISA, вулканічна активністьАнотація
Мета. Навчальні матеріали на основі коміксів демонструють вимірюване підвищення залученості учнів і рівня природничо-наукової грамотності; проте лише в небагатьох дослідженнях формат коміксів інтегрується зі стратегічними інтервенційними матеріалами (SIM) та оцінюванням, узгодженим із PISA, у викладанні наук про Землю в середніх школах Філіппін. У цьому дослідженні було розроблено та валідовано ComicSIM — стратегічний інтервенційний матеріал у форматі коміксу з теми вулканічної активності для природничих наук у 9 класі, а також узгоджений із PISA інструмент оцінювання, що містить 20 завдань за вісьмома уроками.
Матеріали та методи. Використано описово-розробницький дизайн дослідження. П’ять експертів, які мали наукові ступені у галузі природничо-наукової освіти або розроблення навчальних програм і щонайменше п’ять років професійного досвіду, незалежно оцінювали обидва інструменти. ComicSIM оцінювали за сімома підкритеріями з використанням 5-бальної шкали; узгодженість оцінок експертів визначали за допомогою каппи Флейса. Інструмент оцінювання, узгоджений із PISA, оцінювали за 15-пунктовим інструментом відповідності з використанням 4-бальної шкали; внутрішню узгодженість визначали за допомогою альфи Кронбаха.
Результати. ComicSIM отримав середньозважену оцінку 4,5 («відмінно») та значення каппи Флейса 0,70 (суттєва узгодженість). Інструмент оцінювання, узгоджений із PISA, мав середню оцінку відповідності 3,8 («повністю згоден»), середню оцінку за вимірами 4,93 («відмінно») та значення каппи 0,87 (майже повна узгодженість). Значення альфи Кронбаха 0,88 підтвердило високу внутрішню узгодженість.
Висновки. Обидва інструменти пройшли експертну валідацію, є надійними та придатними для використання з метою розвитку природничо-наукової грамотності, узгодженої з PISA, у викладанні природничих наук у середніх школах Філіппін; водночас їхня ефективність у класі потребує підтвердження подальшими емпіричними дослідженнями.
Завантаження
Посилання
Aghaei, N., Seyedin, H., & Sanaeinasab, H. (2018). Strategies for disaster risk reduction education: A systematic review. Journal of Education and Health Promotion, 7(1), 98. https://doi.org/10.4103/jehp.jehp_31_18 DOI: https://doi.org/10.4103/jehp.jehp_31_18
German, J.D., Redi, A.A.N.P., Ong, A.K.S., Prasetyo, Y.T., & Sumera, V.L.M. (2022). Predicting factors affecting preparedness of volcanic eruption for a sustainable community: A case study in the Philippines. Sustainability, 14(18), 11329. https://doi.org/10.3390/su141811329 DOI: https://doi.org/10.3390/su141811329
Kurata, Y.B., Prasetyo, Y.T., Ong, A.K.S., Nadlifatin, R., Persada, S.F., Chuenyindee, T., & Cahigas, M.M.L. (2022). Determining factors affecting preparedness beliefs among Filipinos on Taal Volcano eruption in Luzon, Philippines. International Journal of Disaster Risk Reduction, 76, 103035. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103035 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103035
Department of Education (DepEd). (2018). Statement on the Philippines’ ranking in the 2018 PISA results. https://www.deped.gov.ph/2019/12/04/statement-on-the-philippines-ranking-in-the-2018-pisa-results/
Cahyana, U., Supatmi, S., Erdawati, & Rahmawati, Y. (2019). The influence of web-based learning and learning independence toward student’s scientific literacy in chemistry course. International Journal of Instruction, 12(4), 655–668. https://doi.org/10.29333/iji.2019.12442a DOI: https://doi.org/10.29333/iji.2019.12442a
Degorio, J.M.L., & Langub, M.K.C. (2025). Enhancing physics education through comic strips: A development research study. International Journal of Instruction, 18(2), 637–652. https://doi.org/10.29333/iji.2025.18234a DOI: https://doi.org/10.29333/iji.2025.18234a
Dacumos, L.P.N. (2016). Perspective of secondary teachers in the utilization of science Strategic Intervention Material (SIM) in increasing learning proficiency of students in science education. AsTEN Journal of Teacher Education, 1(2). https://doi.org/10.56278/asten.v1i2.293 DOI: https://doi.org/10.56278/asten.v1i2.293
Gabucan, J.R., & Sanchez, J.M.P. (2021). Strategic Intervention Material (SIM)-based instruction in teaching global warming in 9th grade science. Formatif: Jurnal Ilmiah Pendidikan, 11(1), 15–24. https://doi.org/10.30998/formatif.v11i1.6448 DOI: https://doi.org/10.30998/formatif.v11i1.6448
Borabo, J.G., & Dio, R.V. (2025). Effectiveness of Strategic Intervention Material (SIM) in improving Filipino students’ performance in science and mathematics: A meta-analysis. Journal of Basic Education Research, 6(2), 79–89. https://doi.org/10.51405/jber.v6i2.1420 DOI: https://doi.org/10.37251/jber.v6i2.1420
Mayer, R.E. (2009). Multimedia learning (2nd ed.). Cambridge University Press.
Bruner, J. (1990). Acts of meaning. Harvard University Press.
Vygotsky, L.S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Harvard University Press.
Fitria, Y., Malik, A., Halili, S.H., & Amelia, R. (2023). Digital comic teaching materials: Its role to enhance student’s literacy on organism characteristic topic. Eurasia Journal of Mathematics, Science and Technology Education, 19(10), em2333. https://doi.org/10.29333/ejmste/13573 DOI: https://doi.org/10.29333/ejmste/13573
Hosler, J., & Boomer, K.B. (2011). Are comic books an effective way to engage nonmajors in learning and appreciating science? CBE Life Sciences Education, 10(3), 309–317. https://doi.org/10.1187/cbe.10-07-0090 DOI: https://doi.org/10.1187/cbe.10-07-0090
Tatalovic, M. (2009). Science comics as tools for science education and communication: A brief, exploratory study. Journal of Science Communication, 8(4), A02. https://doi.org/10.22323/2.08040202 DOI: https://doi.org/10.22323/2.08040202
Molina, J.T., & Cadorna, E.A. (2025). Enhancing Filipino students’ learning outcomes in physics using comic-based learning materials. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 24(11), 185–204. https://doi.org/10.26803/ijlter.24.11.9 DOI: https://doi.org/10.26803/ijlter.24.11.9
Samosa, R.C. (2021). CoSIM (comics cum SIM): An innovative material in teaching biology. European Journal of Research Development and Sustainability, 2(4), 19–28. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED618190.pdf
OECD. (2023). PISA 2022 assessment and analytical framework. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/dfe0bf9c-en DOI: https://doi.org/10.1787/dfe0bf9c-en
Valio, F.A., Safira, L., Aulliyah, U.A., & Suwarna, I.P. (2025). Development of a science literacy test for junior high school students based on the PISA 2025 framework. Jurnal Pendidikan MIPA, 26(3), 1377–1405. https://doi.org/10.23960/jpmipa.v26i3.pp1377-1405 DOI: https://doi.org/10.23960/jpmipa.v26i3.pp1377-1405
Eisner, W. (2008). Comics and sequential art: Principles and practices from the legendary cartoonist. WW Norton & Company.
Rasmet, R.R., Shaafi, N.F., Sharif, S., Nasir, S.M., Salleh, M.F.M., & Ellianawati, E. (2025). The impacts of comic-based learning on student engagement in primary education: A systematic literature review. Citra Journal of Innovative Education Practices, 1(1), 26–39. https://doi.org/10.37934/cjiep.1.1.2639 DOI: https://doi.org/10.37934/cjiep.1.1.2639
Fananta, M.R., Umbara, T., & Valdez, N.P. (2019). The effect of inquiry-based science comics on primary learners’ scientific literacy skills. Global Journal of Business and Social Science Review, 7(4), 210–216. https://doi.org/10.35609/gjbssr.2019.7.4(1) DOI: https://doi.org/10.35609/gjbssr.2019.7.4(1)
Rosidah, C.T., Putrayasa, I.B., Wesnawa, I.G.A., & Candiasa, I.M. (2022). Thematic comic to cultivate eco-literacy for young learners. Kasetsart Journal of Social Sciences, 43(3), 735–740. https://doi.org/10.34044/j.kjss.2022.43.3.27 DOI: https://doi.org/10.34044/j.kjss.2022.43.3.27
Valente, B., & Faria, C. (2026). Turning the page on a missed opportunity: Science comics through the eyes of future elementary teachers. Journal of Education. https://doi.org/10.1177/00220574261428474 DOI: https://doi.org/10.1177/00220574261428474
Lituañas, A.B., & Dela Cruz, F.M. (2024). Development and validation of contextualized strategic intervention materials in science for Grade 6 learners. Randwick International of Education and Linguistics Science Journal, 5(4), 1363–1383. https://doi.org/10.47175/rielsj.v5i4.1103 DOI: https://doi.org/10.47175/rielsj.v5i4.1103
Branch, R.M., & Varank, İ. (2009). Instructional design: The ADDIE approach. Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-0-387-09506-6
Gall, M.D., Borg, W.R., & Gall, J.P. (1996). Educational research: An introduction. Longman Publishing.
Francek, M. (2013). A compilation and review of over 500 geoscience misconceptions. International Journal of Science Education, 35(1), 31–64. https://doi.org/10.1080/09500693.2012.736644 DOI: https://doi.org/10.1080/09500693.2012.736644
King, C. (2010). An analysis of misconceptions in science textbooks: Earth science in England and Wales. International Journal of Science Education, 32(5), 565–601. https://doi.org/10.1080/09500690902721681 DOI: https://doi.org/10.1080/09500690902721681
Demirci, T., & Okur, S. (2021). The effect of teaching science through storytelling on students’ academic achievement, story writing skills and opinions about practice. Education Quarterly Reviews, 4(2), 562–578. https://doi.org/10.31014/aior.1993.04.02.301 DOI: https://doi.org/10.31014/aior.1993.04.02.301
Korur, F., Erduran Avcı, D., & Gürkan, Ş. (2025). Comparison of the effects of stories and digital stories containing refutation texts on conceptual understanding and correction of misconceptions in primary science education. SAGE Open, 15(4), 1–19. https://doi.org/10.1177/21582440251403736 DOI: https://doi.org/10.1177/21582440251403736
Fleiss, J.L. (1971). Measuring nominal scale agreement among many raters. Psychological Bulletin, 76(5), 378–382. https://doi.org/10.1037/h0031619 DOI: https://doi.org/10.1037/h0031619
Landis, J.R., & Koch, G.G. (1977). The measurement of observer agreement for categorical data. Biometrics, 33(1), 159–174. https://doi.org/10.2307/2529310 DOI: https://doi.org/10.2307/2529310
The jamovi project. (2022). Jamovi (Version 2.4) [Computer software]. https://www.jamovi.org
Feinstein, A.R., & Cicchetti, D.V. (1990). High agreement but low Kappa: I. The problems of two paradoxes. Journal of Clinical Epidemiology, 43(6), 543–549. https://doi.org/10.1016/0895-4356(90)90158-L DOI: https://doi.org/10.1016/0895-4356(90)90158-L
McHugh, M.L. (2012). Interrater reliability: The kappa statistic. Biochemia Medica, 22(3), 276–282. https://doi.org/10.11613/BM.2012.031 DOI: https://doi.org/10.11613/BM.2012.031
Rosana, D., Widodo, E., Setyaningsih, W., & Setyawarno, D. (2020). Developing assessment instruments of PISA model to measure students’ problem-solving skills and scientific literacy in junior high schools. Jurnal Pendidikan Sains Indonesia, 8(2), 292–305. https://doi.org/10.24815/jpsi.v8i2.17468 DOI: https://doi.org/10.24815/jpsi.v8i2.17468
Renouard, A., & Mazabraud, Y. (2018). Context-based learning for inhibition of alternative conceptions: The next step forward in science education. Npj Science of Learning, 3, Article 10. https://doi.org/10.1038/s41539-018-0026-9 DOI: https://doi.org/10.1038/s41539-018-0026-9
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Sheila Barajan, Erdee Cajurao
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
