Практика впровадження штучного інтелекту в наукових публікаціях молодих академічних дослідників
DOI:
https://doi.org/10.17309/jltm.2025.6.1.05Ключові слова:
стратегії впровадження штучного інтелекту, молоді академічні дослідники, наукові публікаціїАнотація
Історія питання. Штучний інтелект кардинально змінив робоче середовище, що призвело до зміни навичок у робочій силі. Завдяки формальним інструкціям щодо використання штучного інтелекту дорослі учні покладаються на самостійне та емпіричне навчання для підвищення кваліфікації та перенавичок впровадження технологій у своїх робочих процесах. У вищій освіті студенти та викладачі використовують різні стратегії для впровадження технології штучного інтелекту в вимоги до навчальних курсів і дослідницькі заходи. Розробка теорії запланованої поведінки для впровадження генеративного ШІ в освітньому середовищі вимагає дослідження сприйнятого та фактичного контролю поведінки некористувачів і користувачів програм ШІ.
Цілі. У цьому дослідженні досліджувалися практики застосування штучного інтелекту академічними дослідниками на ранній стадії роботи в установі, орієнтованому на навчання, для наукових публікацій.
Матеріали та методи. Намір і поведінку впровадження та використання штучного інтелекту досліджували 50 аспірантів і 50 викладачів вищого навчального закладу, орієнтованого на викладання. Структуру використання штучного інтелекту було адаптовано для дослідження чотирьох компонентів наукової публікації: концепції дослідження, академічного написання, редагування та вичитки та академічної публікації. Описову статистику використовували для представлення та аналізу моделей впровадження та використання штучного інтелекту в наукових роботах і публікаціях.
Результати. Результати показують, що лише половина респондентів використовували ШІ для вилучення ідей, перевірки граматики та перефразування. Крім того, існувало загальне сприйняття задовільної спроможності щодо планового та фактичного використання ШІ для концепції дослідження, академічного написання, редагування та вичитки.
Висновки. Як приклад теорії та методології навчання дорослих, дослідження дає цінну інформацію для інтеграції грамотності ШІ в сучасні освітні рамки.
Завантаження
Посилання
Butler, D. (2016). A world where everyone has a robot: why 2040 could blow your mind. Nature, 530(7591), 398-401. https://doi.org/10.1038/530398a DOI: https://doi.org/10.1038/530398a
De Sio, F. S., Almeida, T., & Van Den Hoven, J. (2021). The future of work: freedom, justice and capital in the age of artificial intelligence. Critical Review of International Social and Political Philosophy, 27(5), 659-683. https://doi.org/10.1080/13698230.2021.2008204 DOI: https://doi.org/10.1080/13698230.2021.2008204
Liu, Y., & Siau, K. L. (2023). Generative artificial intelligence and metaverse: future of work, future of society, and future of humanity. In Communications in computer and information science (pp. 118–127). https://doi.org/10.1007/978-981-99-7587-7_10 DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-99-7587-7_10
Le, K. B., Sajtos, L., Kunz, W. H., & Fernandez, K. V. (2025). The future of work: understanding the effectiveness of collaboration between human and digital employees in service. Journal of Service Research, 28(1), 186-205. DOI: https://doi.org/10.1177/10946705241229419
Ansari, A., & Ahmed, A. (2024). Impact of AI involvement affect the work efficiency of the staff in the organization. International Journal of Business, Analytics, and Technology, 2(2), 22-35.
Kassa, B. Y., & Worku, E. K. (2025). The impact of artificial intelligence on organizational performance: The mediating role of employee productivity. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 11(1), 100474. https://doi.org/10.1016/j.joitmc.2025.100474 DOI: https://doi.org/10.1016/j.joitmc.2025.100474
Gowda, K. R., Kureethara, J. V., & Jaiwant, S. V. (2025). AI-Enhanced Strategies for Workforce Involvement. In Human Resource Strategies in the Era of Artificial Intelligence (pp. 55-78). IGI Global. DOI: https://doi.org/10.4018/979-8-3693-6412-3.ch003
Huang, M., Rust, R., & Maksimovic, V. (2019). The feeling economy: Managing in the next generation of artificial intelligence (AI). California Management Review, 61(4), 43-65. https://doi.org/10.1177/0008125619863436 DOI: https://doi.org/10.1177/0008125619863436
Jaiswal, A., Arun, C. J., & Varma, A. (2021). Rebooting employees: upskilling for artificial intelligence in multinational corporations. The International Journal of Human Resource Management, 33(6), 1179–1208. https://doi.org/10.1080/09585192.2021.1891114 DOI: https://doi.org/10.1080/09585192.2021.1891114
Morandini, S., Fraboni, F., De Angelis, M., Puzzo, G., Giusino, D., & Pietrantoni, L. (2023). The impact of artificial intelligence on workers’ skills: upskilling and reskilling in organisations. Informing Science the International Journal of an Emerging Transdiscipline, 26, 039-068. https://doi.org/10.28945/5078 DOI: https://doi.org/10.28945/5078
Pradhan, I. P., & Saxena, P. (2023). Reskilling workforce for the Artificial intelligence Age: challenges and the way forward. In Emerald Publishing Limited eBooks (pp. 181–197). https://doi.org/10.1108/978-1-80455-662-720230011 DOI: https://doi.org/10.1108/978-1-80455-662-720230011
Bodea, C., Paparic, M., Mogos, R. I., & Dascalu, M. (2024). Artificial intelligence adoption in the workplace and its impact on the upskilling and reskilling strategies. Amfiteatru Economic, 26(65), 126. https://doi.org/10.24818/ea/2024/65/126 DOI: https://doi.org/10.24818/EA/2024/65/126
Chuang, S. (2022). Indispensable skills for human employees in the age of robots and AI. European Journal of Training and Development, 48(1/2), 179-195. https://doi.org/10.1108/ejtd-06-2022-0062 DOI: https://doi.org/10.1108/EJTD-06-2022-0062
Nguyen, T., & Elbanna, A. (2025). Understanding Human-AI Augmentation in the Workplace: A Review and a Future Research Agenda. Information Systems Frontiers, 1-21. DOI: https://doi.org/10.1007/s10796-025-10591-5
Babashahi, L., Barbosa, C. E., Lima, Y., Lyra, A., Salazar, H., Argôlo, M., De Almeida, M. A., & De Souza, J. M. (2024). AI in the Workplace: A Systematic Review of Skill Transformation in the Industry. Administrative Sciences, 14(6), 127. https://doi.org/10.3390/admsci14060127 DOI: https://doi.org/10.3390/admsci14060127
Faraj, A. O. K. (2022). A proposal to employ artificial intelligence applications in developing Prince Sattam Bin Abdulaziz University students’ future skills. Education Research International, 2022, 1-11. https://doi.org/10.1155/2022/6433372 DOI: https://doi.org/10.1155/2022/6433372
Santos, H. S. D., De Lima, Y. O., Barbosa, C. E., De Oliveira Lyra, A., Argôlo, M. M., & De Souza, J. M. (2023). A framework for assessing higher education courses employability. IEEE Access, 11, 25318-25328. https://doi.org/10.1109/access.2023.3256722 DOI: https://doi.org/10.1109/ACCESS.2023.3256722
Alshahrani, B. T., Pileggi, S. F., & Karimi, F. (2024). A Social Perspective on AI in the Higher Education System: A Semisystematic literature review. Electronics, 13(8), 1572. https://doi.org/10.3390/electronics13081572 DOI: https://doi.org/10.3390/electronics13081572
López-Regalado, O., Núñez-Rojas, N., López-Gil, O. R., Lloclla-Gonzáles, H., & Sánchez-Rodríguez, J. (2024). Artificial intelligence in university education: Systematic review. Research Square. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-3830323/v1 DOI: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-3830323/v1
Villegas-José, V., & Delgado-García, M. (2024). Inteligencia artificial: revolución educativa innovadora en la Educación Superior. Pixel-Bit Revista De Medios Y Educación, 71, 159-177. https://doi.org/10.12795/pixelbit.107760 DOI: https://doi.org/10.12795/pixelbit.107760
Younas, M., El-Dakhs, D. a. S., & Jiang, Y. (2025). A comprehensive systematic review of AI-Driven approaches to Self-Directed Learning. IEEE Access, 1. https://doi.org/10.1109/access.2025.3546319 DOI: https://doi.org/10.1109/ACCESS.2025.3546319
Yildirim, Y., Camci, F., & Aygar, E. (2023). Advancing Self-Directed Learning through Artificial Intelligence. In Advances in higher education and professional development book series (pp. 146–157). https://doi.org/10.4018/978-1-6684-6772-5.ch009 DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-6684-6772-5.ch009
Lund, B.D., Wang, T., Mannuru, N.R., Nie, B., Shimray, S., and Wang, Z. (2023). ChatGPT and a new academic reality: Artificial Intelligence-written research papers and the ethics of the large language models in scholarly publishing. Journal of the Association for Information Science and Technology, 74, 570–581. https://doi.org/10.1002/asi.24750 DOI: https://doi.org/10.1002/asi.24750
Han, B., Nawaz, S., Buchanan, G., & McKay, D. (2025). Students’ Perceptions: Exploring the Interplay of Ethical and Pedagogical Impacts for Adopting AI in Higher Education. International Journal of Artificial Intelligence in Education, 1-26. DOI: https://doi.org/10.1007/s40593-024-00456-4
Kovari, A. (2025). Ethical use of ChatGPT in education—Best practices to combat AI-induced plagiarism. In Frontiers in Education, 9, p. 1465703. Frontiers Media SA. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1465703
Alasadi, E. A., & Baiz, C. R. (2023). Generative AI in Education and Research: Opportunities, concerns, and solutions. Journal of Chemical Education, 100(8), 2965-2971. https://doi.org/10.1021/acs.jchemed.3c00323 DOI: https://doi.org/10.1021/acs.jchemed.3c00323
Cui, Y., & Zhang, H. (2025). Can student accurately identify artificial intelligence generated content? an exploration of AIGC credibility from user perspective in education. Education and Information Technologies, 1-26. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-025-13448-1
Chemaya, N., & Martin, D. (2024). Perceptions and detection of AI use in manuscript preparation for academic journals. PLoS ONE, 19(7), e0304807. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0304807 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0304807
Nguyen, K. V. (2025). The Use of Generative AI Tools in Higher Education: Ethical and Pedagogical Principles. Journal of Academic Ethics, 1-21. DOI: https://doi.org/10.1007/s10805-025-09607-1
Otterbacher, J. (2023). Why technical solutions for detecting AI-generated content in research and education are insufficient. Patterns, 4(7), 100796. https://doi.org/10.1016/j.patter.2023.100796 DOI: https://doi.org/10.1016/j.patter.2023.100796
van Niekerk, J., Delport, P. M., & Sutherland, I. (2025). Addressing the use of generative AI in academic writing. Computers and Education: Artificial Intelligence, 8, 100342. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100342
Mariani, D. (2024). The Adoption and Diffusion of AI Tools in Local Journalism: A Journalist’s Perspective Through the Lens of Diffusion of Innovations Theory (Master’s thesis, University of Nevada, Reno).
Ajibade, P. (2018). Technology Acceptance Model Limitations and Criticisms: Exploring the Practical Applications and Use in Technology-related Studies, Mixed-method, and Qualitative Researches. Library Philosophy and Practice (e-journal).
Al-Bukhrani, M. A., Alrefaee, Y. M. H., & Tawfik, M. (2025). Adoption of AI writing tools among academic researchers: A Theory of Reasoned Action approach. PLoS ONE, 20(1), e0313837. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0313837 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0313837
Rosario, L.M.D, Gamit, S.P.R., Navigar, N.R., Mendoza-Armiendo, R. & Depante, L.A.C. (in press). Stratified Research Productivity among Academic Career Levels in a Teaching-Focused Institution. International Journal of Education and Practice.
Chang, H., Liu, B., Zhao, Y., Li, Y., & He, F. (2024). Research on the acceptance of ChatGPT among different college student groups based on latent class analysis. Interactive Learning Environments, 1–17. https://doi.org/10.1080/10494820.2024.2331646 DOI: https://doi.org/10.1080/10494820.2024.2331646
Zohery, M. (2023). ChatGPT in academic writing and publishing: A comprehensive guide. Artificial intelligence in academia, research and science: ChatGPT as a case study. Novabret.
De Winter, J., Hancock, P. A., & Eisma, Y. B. (2025). ChatGPT and academic work: new psychological phenomena. AI & Society. https://doi.org/10.1007/s00146-025-02241-w DOI: https://doi.org/10.1007/s00146-025-02241-w
Ma, J., Wang, P., Li, B., Wang, T., Pang, X. S., & Wang, D. (2024). Exploring User Adoption of ChatGPT: A Technology Acceptance Model Perspective. International Journal of Human-Computer Interaction, 1–15. https://doi.org/10.1080/10447318.2024.2314358 DOI: https://doi.org/10.1080/10447318.2024.2314358
Kim, Mun Ki; Jhee, Seon Young; and Han, Sang-Lin (2025) “The Impact of Chat GPT’s Quality Factors on~Perceived Usefulness, Perceived Enjoyment, and~Continuous Usage Intention Using the IS Success Model.” Asia Marketing Journal, 26(4), Article 3. https://doi.org/10.53728/2765-6500.1641 DOI: https://doi.org/10.53728/2765-6500.1641
Tuppal, C. P., Ninobla, M. M. G., Loresco, R. D., Cabradilla, M. R., Tuppal, S. M. P., Pellacoeur, L. K. A., Roa, M.N.T., Chan, J.M.A.R., Panes, I.I. Ferreras, A. L. U. (2025). Filipino Nurse Researchers’ Knowledge, perception, and attitudes toward ChatGPT and Their Research Productivity: A Descriptive Correlation Study. IJERI: International Journal of Educational Research and Innovation, (23). https://doi.org/10.46661/ijeri.10568 DOI: https://doi.org/10.46661/ijeri.10568
Adewale, S. (2024). Exploring ChatGPT usage amongst female academics and researchers in the academia. International Journal of Information and Learning Technology. https://doi.org/10.1108/ijilt-01-2024-0012 DOI: https://doi.org/10.1108/IJILT-01-2024-0012
Lee, Y. J. (2024). Can my writing be polished further? When ChatGPT meets human touch. ELT Journal, 78(4), 401-413. DOI: https://doi.org/10.1093/elt/ccae039
Hodge, S., Knight, L., Milana, M., Waller, R., & Webb, S. (2022). Theorising adults, theorising learning. International Journal of Lifelong Education, 41(4–5), 399-404. https://doi.org/10.1080/02601370.2022.2116792 DOI: https://doi.org/10.1080/02601370.2022.2116792
Govindaraju, V. (2021). Review on Adult Learning Theory and Approach. Multicultural Education. https://doi.org/10.5281/zenodo.5701054
El-Amin, A. (2020). Andragogy: A Theory in Practice in Higher Education. Journal of Research in Higher Education. https://doi.org/10.24193/JRHE.2020.2.4 DOI: https://doi.org/10.24193/JRHE.2020.2.4
Wang, C., Li, Z., & Bonk, C. (2024). Understanding self-directed learning in AI-Assisted writing: A mixed methods study of postsecondary learners. Computers and Education: Artificial Intelligence, 6, 100247. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100247
Remadevi, A.N. and Arunkumar, V.R. (2023), “Librarians in action : facilitating research through the incorporation of digital tools”. ILIS Journal of Librarianship and Informatics, 6(1), 61-70.
Osama, M., Afridi, S., & Maaz, M. (2023). ChatGPT: Transcending Language Limitations in Scientific Research Using Artificial Intelligence. Journal of College of Physicians and Surgeons Pakistan, 1198-1200. https://doi.org/10.29271/jcpsp.2023.10.1198 DOI: https://doi.org/10.29271/jcpsp.2023.10.1198
Gillaspy, E., & Vasilica, C. (2021). Developing the digital self-determined learner through heutagogical design. Higher Education Pedagogies, 6(1), 135–155. https://doi.org/10.1080/23752696.2021.1916981 DOI: https://doi.org/10.1080/23752696.2021.1916981
Floridi, L., & Chiriatti, M. (2020). GPT-3: Its nature, scope, limits, and consequences. Minds and Machines, 30, 681-694. DOI: https://doi.org/10.1007/s11023-020-09548-1
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Leo Mendel Rosario, Sean Patrick Gamit, Noel Navigar, Regina Mendoza-Armiendo, Shari Eunice San Pablo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
